180-річчя від дня народження видатного бібліографа Михайла Комарова

23 січня 2024 року

23 січня 2024 року виповнюється 180 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова — бібліографа, етнографа, фольклориста, лексикографа, укладача першого бібліографічного покажчика творів Тараса Шевченка та праць про нього, випускника Каразінського університету.

Народився Михайло 1844 року на Дніпровщині. У 1863–1867 роках навчався на юридичному факультеті Каразінського університету. У студентські роки брав участь у громадській роботі, вчителював у селі Гаврилівка Ізюмського повіту (нині Ізюмський район) на Харківщині, збирав фольклорні матеріали, провадив етнографічні дослідження.

Після закінчення університету займався юридичною практикою, працював нотаріусом у Києві й Умані. Михайло Федорович був активним членом «Київської громади», відкрив у Києві приватну бібліотеку, за прибуток від якої видав збірку творів Марка Кропивницького.

З літа 1887 року й до кінця свого життя Михайло Комаров мешкав і працював нотаріусом в Одесі. Поза правничою діяльністю він постійно перебував у вирі українського наукового, культурного, духовного життя, брав активну участь у діяльності одеської «Громади» й став одним з організаторів і керівників одеської «Просвіти». Михайло Федорович цікавився українським театром, виступав як критик і рецензент, написав кілька науково-популярних праць, здебільшого з історії українського козацтва, також відомий і як публіцист.

Протягом життя він підтримував товариські зв’язки з багатьма українськими письменниками, науковцями, громадськими діячами — Іваном Франком, Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинським, Іваном Тобілевичем, Михайлом Старицьким, Борисом Грінченком, Михайлом Грушевським, Дмитром Яворницьким, Агатангелом Кримським, Євгеном Чикаленком та багатьма іншими.

Михайло Комаров є одним з фундаторів української бібліографії. Роботу над бібліографічними студіями розпочав у Києві, ставши першим бібліографом творів Тараса Шевченка та праць про нього. Він розцінював бібліографію не лише як певний підсумок уже напрацьованого й опублікованого, необхідний для потреб різних наукових дисциплін і поширення знань, а й був переконаний, що бібліографічна інформація є джерелом для відтворення об’єктивної картини сучасного стану науки та культури.

Михайло Федорович став основоположником вітчизняної персональної бібліографії та бібліографічної шевченкіани. Він також упорядкував персональні бібліографічні посібники, присвячені життю та творчості Петра Гулака-Артемовського, Степана Руданського, Івана Котляревського, Миколи Лисенка.

Своєю різнобічною діяльністю в царині української науки та культури Михайло Комаров зробив визначний внесок у культурно-національну спадщину України.