165 років від дня народження Дмитра Багалія: університет відзначає

Одним із найвидатніших істориків країни, ректором Харківського університету, фундатором Харківської бібліотечної школи й українського бібліотекознавства та керівником Харківської громадської бібліотеки був Дмитро Іванович Багалій.

Дмитро Іванович народився 7 листопада 1857 року в Києві у родині дрібного ремісника. У 1876 році вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але через обставини, пов‘язані з демократичними виступами студентів, того ж року вчений перевівся до Харківського університету. Наступного року повернувся на навчання до Київського університету, де проводив джерелознавчі дослідження з історії України.

З 1883 року протягом багатьох років наукова та громадська діяльність Дмитра Багалія була пов’язана з Харковом. Він розпочав працювати у Харківському університеті, за його власним висловом, «як початкуючий молодий вчений» і «як свідомий український діяч», який мав «розробляти історію Слобідської України і тим виконувати обов’язок українського громадянина».

У 1883 році Дмитро Іванович вступив до Харківського історико-філологічного товариства, брав активну участь у створенні етнографічного та художнього музеїв при товаристві, Харківського історичного архіву та близько 30 років (з 1883 року) виконував обов’язки завідувача архіву. Вчений став одним із родоначальників вітчизняної архівної справи.

У 1887 році після захисту докторської дисертації був обраний екстраординарним, у 1889 році — ординарним професором, а з жовтня 1906 до листопада 1911 року виконував обов‘язки ректора Харківського університету.

У 1893–1905 роках Дмитро Іванович головував у правлінні Харківської громадської бібліотеки, входив до складу правління Харківського товариства розповсюдження в народі грамотності, був одним з організаторів Вищих жіночих медичних курсів у Харкові.

Наукова спадщина вченого перевищує 400 публікацій. Дмитро Багалій найбільш відомий як дослідник історії Слобідської України. Саме він започаткував систематичне та комплексне наукове вивчення історії регіону, зокрема в контексті розвитку духовної культури. Результати його багаторічних досліджень зібрані в науковій праці, яка вважається одним з найкращих творів ученого — «Історія Слобідської України» (1918).

Дмитро Іванович здійснив значну кількість цікавих біографічних розвідок. Лише Григорію Сковороді присвячено 10 спеціальних досліджень, зокрема археографічних, створено монографію, яку сам вчений вважав своєю найкращою науковою працею.

Дмитро Багалій — один із засновників Української академії наук (УАН, 1918, Київ) та перших академіків УАН.

З життя Дмитро Іванович пішов 9 лютого 1932 року.

На честь видатного історика, архівіста та громадського діяча названо центр українських студій Каразінського університету, який створено у 2006 році.