100-річчя від дня народження Заслуженого професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Бориса Андрійовича Шрамка

17 січня 2021 року виповнюється 100 років від дня народження доктора історичних наук, Заслуженого професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Бориса Андрійовича Шрамка (1921–2012 роки).

Ще студентом першого курсу Борис Шрамко захопився археологією та почав брати участь в археологічних розкопках. Однак війна перервала навчання.

Він брав участь у бойових діях, командував гаубичною батареєю, був тяжко поранений під час визволення Харкова, мав чотири бойові нагороди. Після війни закінчив історичний факультет з дипломом із відзнакою, навчався в аспірантурі, а потім до кінця життя працював у рідному Харківському університеті.

Він був завідувачем археологічного музею, завідувачем кафедри стародавнього світу та археології історичного факультету. Багато років викладав загальні та спеціальні курси на історичному факультеті, керував студентським науковим гуртком, двома археологічними експедиціями. Багато його учнів стали професійними археологами.

Борис Андрійович Шрамко зробив вагомий внесок в археологічну науку. Він досліджував широке коло пам’яток дніпро-донецького лісостепу від доби бронзи до раннього середньовіччя. Його зусиллями здійснено масштабні розвідки та розкопки в басейні Сіверського Дінця, Ворскли, картографовано та описано сотні нових археологічних об’єктів. Саме він відкрив бондарихинську археологічну культуру, досліджував Люботинське городище скіфського часу та Донецьке городище. Понад тридцять років науковець вивчав Більське городище, що ототожнюють із містом Гелон, яке згадав «батько історії» Геродот.

Борис Андрійович першим в Україні розпочав цілеспрямовано використовувати методи природничих наук (петрографії, металографії, палеоботаніки, спектральний та хімічний аналізи тощо) в археології. Багато років він глибоко й плідно вивчав господарство, фортифікацію, будівництво, ремісниче виробництво, мистецтво, релігійні уявлення племен Лісостепової Скіфії. Учений є автором сотень наукових праць, монографій, підручників та методичних посібників. Його праці продовжують вивчати, на них продовжують посилатися.

Багато років він був членом Міжнародного комітету з вивчення стародавньої металургії заліза ЮНЕСКО, співпрацював з Міжнародним комітетом з історії землеробства та землеробських знарядь (Данія).

У 1996 році він першим в університеті отримав почесне звання «Заслужений професор Харківського університету». За видатний внесок у дослідження історії міста, служіння науці та освіті у 2005 році Бориса Андрійовича нагороджено званням «Почесний громадянин міста Харкова».

На честь ученого цього року заплановано відкриття тематичних виставок у музеї археології та в центральній науковій бібліотеці Каразінського університету, видання збірки спогадів та наукових статей, організація наукового семінару та інше.