Результати QS World University Rankings 2023: Каразінський — перший серед українських університетів
8 червня 2022 року опубліковано результати авторитетного світового рейтингу закладів вищої освіти QS World University Rankings 2023, складеного британською консалтинговою компанією Quacquarelli Symonds.
За результатами рейтингу Каразінський університет зберігає першість серед українських ЗВО та посідає позицію 541–550 у глобальному масштабі.
Загалом до рейтингу увійшло 11 українських університетів:
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (541–550);
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (651–700);
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка (651–700);
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (701–750);
- Сумський державний університет (801–1000);
- Національний університет «Львівська політехніка» (801–1000);
- Львівський національний університет імені Івана Франка (1001–1200);
- Харківський національний університет радіоелектроніки (1001–1200);
- Національний університет «Києво-Могилянська академія» (1001–1200);
- Одеський національний університет імені І. Мечникова (1001–1200);
- Національний університет біоресурсів і природокористування України (1201–1400).
QS World University Rankings є одним із найбільш впливових та актуальних університетських рейтингів, разом із Шанхайським академічним рейтингом університетів світу та Times Higher Education World University Rankings.
Рівень досягнень університетів оцінюється на підставі результатів комбінації статистичного аналізу діяльності навчальних закладів, аудійованих даних (зокрема інформації за індексом цитування з бази даних Scopus), а також даних глобального експертного опитування представників міжнародної академічної спільноти і роботодавців.
Заклади вищої освіти оцінюються за такими показниками:
- репутація в академічному середовищі (40 %);
- цитованість наукових публікацій представників університету (20 %);
- співвідношення кількості викладачів і студентів (20 %);
- ставлення роботодавців до випускників (10 %);
- відносна чисельність іноземних викладачів і студентів (по 5 %).
