Каразінці долучилися до парламентського діалогу з Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком

21 вересня у Харкові відбувся парламентський діалог із Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком. До відкритого обговорення актуальних питань державної політики та розвитку українського законодавства долучилися начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко, народні депутати України, представники харківської правничої й академічної спільноти, зокрема науково-педагогічні працівники та здобувачі вищої освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серед яких —  представники юридичного факультету Каразінського, а саме його викладачі та студенти.

Однією з центральних тем зустрічі став проєкт нового Цивільного кодексу України та перспективи оновлення приватного права. Руслан Стефанчук зазначив, що чинний Цивільний кодекс, ухвалений у 2003 році, відіграв важливу роль у розвитку української правової системи, однак сучасні суспільні відносини суттєво змінилися. Серед нових викликів він назвав цифровізацію, розвиток штучного інтелекту, цифрові права, нові форми комунікації та необхідність гармонізації законодавства України з європейськими правовими підходами.

За словами Голови Верховної Ради, робота над новою редакцією Цивільного кодексу триває вже кілька років. Документ пройшов громадське обговорення, а нині опрацьовуються пропозиції та поправки. При цьому чітких дедлайнів завершення роботи над проєктом наразі не встановлено.

«Пріоритет — якість. Дедлайнів не ставимо», — зазначив Руслан Стефанчук.

Окрему увагу під час зустрічі приділили необхідності подальшого фахового обговорення положень документа із представниками професійної спільноти та громадянського суспільства.

Представники Каразінського університету — викладачі, співробітники та студенти — взяли участь у парламентському діалозі та мали можливість поставити запитання Голові Верховної Ради України.

Участь каразінців у такому обговоренні стала можливістю безпосередньо долучитися до дискусії щодо майбутнього українського законодавства — як із позиції науково-педагогічної спільноти, так і з погляду студентської молоді.