Відбулася II Міжнародна науково-практична конференція I-TEACH 2026 «Інноваційні підходи до підготовки та професійного розвитку вчителів»

22–23 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбулася II Міжнародна науково-практична конференція I-TEACH 2026 «Інноваційні підходи до підготовки та професійного розвитку вчителів». Упродовж двох днів українські та закордонні науковці, освітяни й експерти обговорювали трансформації педагогічної освіти, підтримку професійного розвитку вчителів та освітні інновації в умовах сучасних викликів.

З вітальними словами до учасників звернулися в. о. ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, професор Олександр Головко, Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко та почесний президент Національної академії педагогічних наук України, професор, академік НАН України та НАПН України Василь Кремень.

Першу частину пленарного засідання модерувала Лілія Гриневич, доцент, професор Каразінського університету, експерт з навчання та професійного розвитку Офісу впровадження НУШ при МОН України, що підтримується Світовим банком у межах програми LEARN, другу — Ольга Виговська, доцент, директор ННІ «Академія вчительства» Каразінського університету.

Основну доповідь першого дня представив Андреас Шляйхер, директор з питань освіти та навичок Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Його виступ був присвячений актуальним результатам PISA та даним ОЕСР щодо ролі вчителів у навчальних результатах учнів.

Результати дослідження готовності педагогів прифронтових регіонів України до впровадження педагогічних інновацій представили Лілія Гриневич та Григорій Рій, старший науковий співробітник ННІ «Академія вчительства».

Міжнародний вимір обговорення продовжила спільна доповідь представників Університету Уоріка — Енді Хінда, професора, керівника Центру педагогічної освіти та заступника керівника Школи освіти, навчання і комунікаційних наук, і Гвен ван дер Велден, професора, співдиректорки Центру досліджень миротворчості, відновлення та справедливого майбутнього, запрошені професори Каразінського університету. Доповідачі звернулися до теми «Уроки української педагогічної освіти для європейських сусідів».

Мирослава Вовк, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, професор, член-кореспондент НАПН України, присвятила виступ національно-культурному компоненту змісту педагогічної освіти, його тенденціям і викликам.

Тему «STEM-освіта в епоху штучного інтелекту» представила Наталія Морзе, професор, член-кореспондент НАПН України, професор ННІ «Академія вчительства».

Спільну доповідь «Добробут учителів за задумом: переосмислення педагогічної освіти та професійного розвитку» представили Йоланта Суєцка-Зайонц, професор, директор Школи освіти Варшавського університету, та Кінга Бялек, директор з розвитку Школи освіти Варшавського університету.

Каріта Крус, старша радниця з питань міжнародних досліджень, розвитку та інновацій підрозділу досліджень освіти Університету прикладних наук Хяме, представила доповідь «Кожен належить до спільноти: професійний розвиток учителів для інклюзивної освіти в Новій українській школі».

Досвід підготовки викладачів для нордичної освіти дорослих і народних вищих шкіл висвітлив Йохан Льовґрен, доцент Університету Південно-Східної Норвегії, керівник норвезької програми підготовки викладачів народних вищих шкіл, голова GNFR. Перший день завершився загальною дискусією та підбиттям підсумків пленарного засідання.

Другий день конференції розпочався з основної доповіді Лариси Лук’янової, професора, академіка НАПН України, радника директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. У виступі «Детермінанти навчальної мотивації педагогічних працівників: від наміру до результату» увагу було зосереджено на чинниках мотивації педагогів до навчання.

Подальша робота відбувалася паралельно у трьох тематичних секціях.

У межах секції «Підготовка вчителів: моделі, зміст і трансформації освіти» обговорювали професійну комунікацію майбутніх педагогів, академічну мобільність, підготовку до роботи в багатомовному й інклюзивному освітньому середовищі. Доповіді також охоплювали розвиток м’яких навичок, спільнотворення, конфліктологічної компетентності та модернізацію освітнього процесу. Модератор секції — Євген Ніколаєв, заступник директора ННІ «Академія вчительства».

Роботу секції «Професійний розвиток вчителів: неперервна освіта і нові компетентності» присвятили змінам у професійній діяльності педагогів, ролі професійних спільнот, розвитку соціально-емоційних навичок та їх інтеграції в кар’єрну освіту й підвищення кваліфікації. Окрему увагу приділили психологічним аспектам педагогічної роботи та наставницькій підтримці молодих учителів. Модераторка секції — Тетяна Даценко, заступник директора ННІ «Академія вчительства».

Учасники секції «Інновації та цифрові технології в педагогічній освіті» розглянули професійно орієнтоване проєктне навчання, оцінювання на засадах травма-інформованого підходу, створення інтерактивних навчальних ресурсів і завдань в умовах поширення штучного інтелекту. Серед тем обговорення також були цифрові технології вивчення культурної спадщини, симулятори кризових управлінських ситуацій та використання SMART-платформ у підготовці майбутніх учителів. Модераторка секції — Вероніка Крижановська, науковий співробітник ННІ «Академія вчительства».

Конференція завершилася підбиттям підсумків роботи. Щиро дякуємо доповідачам, організаторам і всім учасникам I-TEACH 2026 за змістовні виступи, обмін досвідом та спільний пошук рішень задля розвитку педагогічної освіти!

Програма конференції

Довідково. Конференцію організовано Міністерством освіти і науки України, Національною академією педагогічних наук України, Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна, Університетом Уоріка, Університетом прикладних наук Хяме, Школою освіти Варшавського університету й Університетом Південно-Східної Норвегії за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та ГО «ЕдКемп Україна».