Інтерв’ю з послідовницею Іллі Мечникова, професором кафедри молекулярної біології та біотехнологій біологічного факультету Оленою Климовою: до 175-річчя нобелівського лауреата
У Іллі Мечникова було і є багато послідовників у всьому світі. І одна з них — харків’янка, доктор біологічних наук, професор кафедри молекулярної біології та біотехнології біологічного факультету Каразінського університету Олена Климова.
– Олено Михайлівно, коли ви вперше познайомилися з працями Мечникова і як вони на вас вплинули?
– Уже закінчивши Харківський університет і захистивши кандидатську дисертацію, поїхавши на чергове стажування в Науково-дослідний інститут імунології АН СРСР та онкологічний центр М. М. Блохіна, я захопилася імунологією й саме там уперше познайомилася з роботами Мечникова. Безсумнівно, вони дуже вплинули на вибір мого наукового шляху. Саме його системний підхід до вивчення організмів мене дуже захопив. Через три роки після закінчення університету я перейшла в харківський Науково-дослідний інститут загальної та невідкладної хірургії МОЗ УРСР. На той час працівники імунологічної лабораторії інституту займалися лише дослідженнями гуморального імунітету. Я почала впроваджувати нові методи клітинної імунології та зайнялася дослідженням фагоцитозу у хворих з різними патологіями. У 1991 році я стала завідувачем діагностичної лабораторії в Харківському науково-дослідному інституті загальної та невідкладної хірургії й почала розвивати різні імунологічні напрями досліджень, саме яким і були присвячені роботи Мечникова.
Для обстеження пацієнтів, які перебувають на лікуванні із небезпечними станами, дуже важливим було дослідження фагоцитозу та особливостей запальних реакцій. Я вважаю, що той системний підхід в імунології, який пропонував Мечников, є неперевершеним. Так, сьогодні справді дуже змінилися й удосконалилися методи біологічних досліджень і методи діагностики в лабораторній медицині. Вчені можуть за пів години розшифрувати геном, маючи певне обладнання й чіпи, швидко проаналізувати величезний масив даних. Але, на жаль, у сучасній науці багато в чому втрачено системний інтегральний підхід до метаболізму всього організму. Необхідно навчатися у Мечникова його аналітичного підходу при вивченні формування патологічного процесу, починаючи від клітини, тканини, системи та всієї людини загалом.
– Ілля Мечников багато років вивчав процеси внутрішньоклітинного травлення й у 1901 році виклав загальну теорію імунітету, у якій сформулював роль внутрішньоклітинного перетравлення чужорідних антигенів у боротьбі з різними інфекціями.
– На сьогодні, коли немає противірусних препаратів від пандемічного Covid–19, дуже важливим для людини є стан імунологічного захисту — завершеність фагоцитозу та ефективність зв’язування віруснейтралізуючих антитіл. Що ефективніше проходять усі стадії фагоцитозу в людини, тим успішніше організм бореться з вірусним патогеном, на тлі чого часто підвищується температура. У медицині це одна з аксіом, і саме тому не рекомендується збивати температуру під час застуди. Свою теорію фагоцитозу, яка зародилася зі спостережень за морськими зірками, Мечников розвинув у систему, яка пояснює явища запалення та імунітету. До цього медицина розцінювала запалення лише як шкідливий для організму процес. Мечников довів, що запалення — одна із захисних, імунологічних реакцій на інфекції. Справді, сьогодні ті люди, у яких або генетично, або в процесі життя «страждає» вроджений імунітет — фагоцитоз — більш схильні до впливу нових інфекцій. І до речі, чому від коронавірусу зараз частіше страждають люди, у яких є супутні захворювання? Тому що протягом усього життя ми накопичуємо антигенний вантаж в організмі. Носимо у своєму тілі від 3 до 5 кг бактерій. Цей антигенний вантаж відволікає в процесі життя нашу імунну систему на те, щоб постійно боротися з ним, що і призводить до зниженої або «розсіяної» реакції нашої імунної системи на нові віруси й бактерії.
– Чи варто тоді кожній людині вивчати свій імунітет? Знати свій рівень імунітету, генетичні захворювання та інші можливі фактори ризику?
– Ніколи не потрібні крайнощі. Повне незнання про своє здоров’я не принесе користі, але й надмірне занепокоєння викликає зайве психологічне напруження. Якщо людину клінічно нічого не турбує, то з’ясовувати свою імунологічну та генетичну карту не слід. Організм працює комплексно, і навіть якщо ми виявляємо в людини поліморфізм генів або порушення в якійсь ланці імунітету — це не означає, що в людини обов’язково будуть надалі розвиватися якісь захворювання. Є таке поняття як адаптивний імунологічний модуль, усереднений імунний статус людини, який складається з того, що одна ланка імунітету доповнює або компенсує недостатність іншого. І коли одна ланка знижена, то, як правило, компенсаторно підвищена інша ланка. Не потрібно бігти й купувати ліки, щоб підняти гуморальний імунітет або систему інтерферонів, якщо немає ніякого захворювання. Як і заповідав Мечников, підтримувати свій імунітет потрібно здоровим способом життя. Свою ідею про це він виклав у вченні про ортобіоз — розумний спосіб думки й розумний спосіб життя, що призводить до прояву вищих здібностей людини, що веде до задоволення всіх типів потреб. Мечников велику увагу приділяв станам мікробіому кишківника й вважав, що для підтримки імунітету найголовнішим є збалансоване харчування й загартування. Ці два моменти дуже важливі.
Я думаю, сьогоднішня ситуація, яку ми спостерігаємо з високою патогенністю й вірулентністю Covid–19, змусить людство по-новому поглянути на медико-біологічні науки. Наука змінить свої пріоритети й спрямує зусилля на розвиток біотехнології, імунобіотехнології та вдосконалення методів диференціальної діагностики. Прийде розуміння того, що найбільш важливим є розпізнати, нейтралізувати та ліквідувати збудника, адже тригерними факторами багатьох захворювань є інфекційні патогени.
Спілкувалася Яна Тарасенко, фахівець прес-служби центру зв’язків з громадськістю
