День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу: каразінці пам’ятають

Щороку 18 травня Україна та світ схиляють голови в пам’ять про одну з найстрашніших трагедій XX століття — примусову депортацію кримськотатарського народу, розпочату радянським режимом у 1944 році. Сьогодні ця дата — не лише день скорботи за тими, хто не вижив у «вагонах смерті» та в перші роки на чужині, а й символ незламності народу, який десятиліттями виборював право жити на рідній землі.

82 роки тому за лічені дні цілий народ було оголошено «злочинним» і вирвано з корінням із рідного Криму. Десятки тисяч загиблих, зруйновані долі, спроба стерти ідентичність, культуру та саму назву народу — це і є класичне визначення геноциду.

Для Каразінського університету, як для осередку вільної думки та гуманістичних цінностей, ця пам’ять є принциповою. Ми розуміємо: безкарне зло завжди повертається. Сьогодні, в умовах російської агресії та тимчасової окупації Криму, кримськотатарський народ знову опинився під ударом. Обшуки, незаконні затримання, політичні в’язні та спроби залякування — методи агресора не змінилися.

Але так само незмінною залишається воля до свободи. Кримські татари сьогодні пліч-о-пліч з усіма громадянами України виборюють нашу спільну перемогу — на фронті, у волонтерських центрах та на дипломатичних майданчиках.

Каразінська спільнота висловлює щиру підтримку кримськотатарським студентам, викладачам та всім сім’ям, чиї рідні постраждали від репресій минулого й сьогодення. Ми віримо, що академічна свобода та людська гідність обов’язково повернуться у вільний український Крим.

Закликаємо кожного сьогодні згадати про жертв депортації та запалити свічку пам’яті.