Бабин Яр: пам’ять, яку не можна втрачати

29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру — одного з найстрашніших символів нацистського терору та Голокосту в Україні.

29–30 вересня 1941 року в Києві нацистські окупанти та їхні пособники розстріляли майже 34 тисячі євреїв. У наступні роки Бабин Яр став місцем масових убивств військовополонених, ромів, пацієнтів психіатричної лікарні, українських націоналістів та інших людей, яких нацистський режим прирік на переслідування й знищення. Загальна кількість жертв трагедії Бабиного Яру, за різними оцінками, сягає десятків тисяч.

Бабин Яр — це не лише сторінка в історії Києва чи України. Це нагадування про те, до яких наслідків призводять дегуманізація людини, ненависть, пропаганда та злочинне нехтування людським життям.

Пам’ятати про трагедію Бабиного Яру — означає називати злочини своїми іменами, зберігати правду про їхніх жертв і передавати цю пам’ять наступним поколінням.

Для університетської спільноти особливе значення має відповідальність за збереження історичної пам’яті. Освіта й наука дають змогу досліджувати складні сторінки минулого, протидіяти спотворенню фактів і допомагати суспільству краще розуміти механізми, які призводять до масового насильства.

Сьогодні, коли Україна знову переживає російську агресію та щодня стикається зі злочинами проти цивільного населення, пам’ять про Бабин Яр набуває особливого значення. Вона нагадує про ціну байдужості та про необхідність захищати людську гідність, свободу й право на життя.

Каразінський університет вшановує пам’ять усіх невинних жертв трагедії Бабиного Яру.