Хронологія

Переведення з Білгорода до Харкова Слав’яно-греко-латинської школи (згодом — Харківський колегіум) — кузні студентських кадрів для майбутнього університету.

Виступ Василя Каразіна перед слобідсько-українським дворянством з презентацією плану улаштування Харківського університету. Розпочато збір пожертв на майбутній університет.

Створення Харківського навчального округу, центром якого мав стати новий Харківський університет.

Заснування нумізматичної колекції, хімічної лабораторії, фізичного кабінету, музичного та фехтувального класів, Ботанічного саду, бібліотеки, типографії майбутнього університету.

Затвердження Статуту Харківського університету.

Офіційне відкриття університету із 4 відділеннями: моральних і політичних наук, словесних наук, фізичних і математичних наук, лікарських і медичних наук.

Відкриття технологічного, зоологічного, мінералогічного кабінетів, анатомічного театру, музею старожитностей.

Заснування Музею природної історії і мінералогічного кабінету.

Професор Харківського університету П. М. Шумлянський здійснив першу у світі спробу запровадження української мови в навчальний процес, прочитавши вступну лекцію з дієтетики українською мовою.

Відкриття астрономічного кабінету, що поклало початок систематичної діяльності в Україні з підготовки кадрів і наукових досліджень в галузі астрономії.

Організація при університеті трирічного педагогічного інституту для підготовки вчителів гімназій і повітових училищ.

Заснування з ініціативи викладачів університету першої харківської газети «Харківський тижневик».

Відкриття при університеті хірургічної і терапевтичної клінік. 

Виникнення в університеті аматорського театру.

В типографії Харківського університету почав виходити «Український вісник» – перший український літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний щомісячний часопис. 

В типографії Харківського університету розпочалося видання гумористично-сатиричного журналу «Харківський Демокрит». На шпальтах цього часопису його засновник В. Г. Маслович вперше з-поміж харківських літераторів опублікував твори українською мовою («Від’їзд студента на учительство в Олешки» та ін.).

Початок факультативного викладання польської мови та словесності, що посприяло розвитку слов’янознавства в університеті.

Звернення Вченої Ради університету до Міністерства освіти з проханням відновити практику запрошення на вакантні посади закордонних спеціалістів (з Австрійської імперії).

Початок систематизації та постійного поповнення колекції монет і медалей університетського мінц-кабінету.

Упорядкування зоологічного кабінету.

Професор Борис Дорн відродив сходознавство в університеті.

Викладачі організовували в університеті публічні лекції.

Ухвалення нового університетського Статуту, що змінив структуру навчально-наукового процесу: замість 4 відділень — 3 факультети (філософський, юридичний та медичний).

Створення при університеті закладу електричної терапії. 

Кафедра ветеринарії виділилася в окреме ветеринарне училище, а згодом в окремий Інститут.

В університеті було засновано кафедру педагогіки. 

Перетворення відділень університету в факультети.

При історико-філологічному факультеті почалися науково-літературні читання серед студентів із запрошенням сторонньої публіки.

Відновлення права університету відправляти найкращих випускників за кордон з метою підготовки до професорського звання.

Створення практичної гімнастичної школи при Харківському університеті.

Створення комісії для впорядкування бібліотечного фонду та складання друкованого систематичного каталогу

Утворення Медичного товариства.

Підписання нового університетського Статуту.

Затвердження «Правил для завідування Музеєм витончених мистецтв та старожитностей імператорського Харківського університету», що був створений на основі кабінету старожитностей.

Заснування Товариства природодослідників.

Затвердження загальних правил університетського викладання.

Створення Товариства експериментальних наук, яке об’єднало хіміків, фізиків, фізіологів та медиків.

Виникнення при університеті товариства медичних та фізико-хімічних наук.

Відкриття Харківського історико-філологічного товариства.

Виникнення Історичного архіву при Харківському історико-філологічному товаристві, де на початку 1890-х років було зосереджено понад 52 000 справ.

Створення колективу університетського оркестру (нині – Karazin Orchestra).

Астрономічна обсерваторія почала діяти на постійній основі.

Затвердження нового Статуту університету.

Відкриття за ініціативою вчених Харківського Імператорського університету громадської бібліотеки (нині бібліотека імені В. Г. Короленка).

При метеорологічному відділенні фізичного кабінету побудовано метеорологічну станцію.

На базі медичної секції створено Товариство наукової медицини та гігієни.

Фізико-хімічна секція перетворилася на Товариство фізико-хімічних наук.

Створення товариства для допомоги нужденним студентам Харківського університету.

Виникнення при університеті юридичного товариства.

Затвердження «Тимчасових правил організації студентських установ», які дозволяли створення різноманітних студентських організацій рішенням керівництва навчальних закладів.

Завершення будівництва фундаментальної бібліотеки. 

Проведення XII Археологічного з’їзду, найбільшого з тих, що проводились у Харкові за всю його історію.

Відкриття першого студентського гуртожитку.

Першим виборним ректором Харківського університету став професор ботаніки Людвіг Васильович (Вільгельмович) Рейнгард.

Відкриття пам’ятника В. Н. Каразіну в Університетському саду.

Рада Харківського університету одноголосно підтримала пропозицію історико-філологічного факультету порушити клопотання щодо заснування в університеті двох нових кафедр з української історії та мови.

Професор історико-філологічного факультету М. Ф. Сумцов першим почав читати курс лекцій українською мовою.

Початок діяльності студентського симфонічного оркестру.

Зведення корпусу для хіміків з аудиторіями та лабораторіями.

Побудовано кілька будинків для клінік, у яких проходили практику студенти медичного факультету.

Реорганізація Харківського університету: його перетворено на Академію теоретичних знань.

На базі юридичного факультету створено Харківський інститут народного господарства.

Медичний факультет об’єднано з жіночим медичним факультетом, внаслідок чого утворена Харківська медична академія.

Академію теоретичних знань перетворено на Інститут народної освіти (ХІНО).

Харківському інституту народної освіти (ХІНО) надано ім’я видатного українського вченого-мовознавця Олександра Потебні.

Початок викладання лекцій у Харківському інституті народної освіти (ХІНО) українською мовою.

Остаточне рішення про відкриття факультету політичної освіти при Харківському інституті народної освіти (ХІНО).

Вихід у світ багатотиражки «Іновець» (потім перейменовано –  «Харківський університет», після ребрендингу під час війни у 2023 році – газета «Каразінський університет»).

Ліквідація ХІНО, утворення на його основі Інституту соціального виховання, Харківського педагогічного інституту професійної освіти, Харківського фізико-хіміко-математичного інституту.

Тривала забудова сучасного майдану Свободи в Харкові, створювався її неповторний архітектурний ансамбль. Велося зведення Будинку проєктних організацій (нині — Головний корпус університету) та Будинку кооперації (нині — Північний корпус університету).

Відновлення діяльності Харківського державного університету.

Відкриття при Харківському університеті вечірнього учительського інституту.

Університету надано ім’я О. М. Горького.

В Харківському університеті організовано музей дарвінізму і генетики.

Введено одноразову персональну підвищену стипендію з нагоди 135-річчя університету.

Відкрито міський лекторій.

Створення батальйону добровольців зі студентів та викладачів. 

Функціонування університету у структурі Об’єднаного Українського державного університету у м. Кзил-Орда (Казахстан).

Початок навчання в реевакуйованому університеті після визволення Харкова від нацистських загарбників.

Затвердження нового навчального плану та Статуту Харківського університету.

Створення відділення ядерної фізики на фізико-математичному факультеті.

Відкриття військової кафедри.

Завершення післявоєнного відновлення університету.

Університет почав підготовку фахівців для країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки.

Ухвалення рішення про передачу Харківському університету Будинку проєктів.

Відкриття в університеті радіофізичного факультету, одного з перших в Україні.

Переїзд факультетів Харківського університету у відновлений і реконструйований Будинок проєктів.

Створено першу в Україні кафедру радіовимірювань на радіофізичному факультеті.

Пам’ятник В. Н. Каразіну встановлено зліва від нинішнього Головного корпусу, у Саду імені Т. Г. Шевченка.

В обчислювальному центрі університету пущена перша в Харкові електронно-обчислювальна машина.

Спорудження в Саду імені Т. Г. Шевченка стадіону з тенісними кортами університету (нині — «Унікорт»).

У Харківському університеті відновлено факультет іноземних мов.

Створення в університеті підготовчого факультету для іноземних громадян.

В університеті створено фізико-технічний факультет.

Урочисте відкриття нового комплексу Харківського державного університету імені О. М. Горького в колишньому Будинку проєктів, відновленого і реконструйованого після Другої світової війни.

В університеті запроваджена система підвищення кваліфікації викладачів.

Організація підготовчого відділення для молоді з виробничим стажем.

Початок роботи Музею природи Харківського державного університету.

Нагородження Харківського університету орденом Кирила і Мефодія (Болгарія) за заслуги у справі розвитку болгаристики та славістики.

Розпочалось будівництво критого тенісного комплексу.

Створення загальноуніверситетської кафедри українознавства, що забезпечувала читання курсів історії України, етнографії, спецкурсів з історії Слобідської України тощо.

Вчена рада університету ухвалила рішення про перехід на багатоступеневу систему підготовки фахівців (бакалавр, спеціаліст, магістр) на 8 факультетах. Проте рішення було відкладено.

Університет прийняв на баланс будинок в Харкові по вулиці Мироносицькій, 1. Після капітального ремонту до цього корпусу у 1993 році переведено економічний та соціологічний факультети.

Відкриття факультету фундаментальної медицини, який поновив підготовку медиків в університеті.

З метою полегшення впровадження наукових досягнень у виробництво створено асоціацію «ВАНАТЕТ», що поєднує фахівців з вакуумної науки, техніки та технології.

Центральна наукова бібліотека університету увійшла до офіційно затвердженого переліку культурних установ, що мають особливу громадську значущість.

Університет виступив засновником науково-виробничого об’єднання Українська Асоціація «Комп’ютерна медицина», яка була створена з метою поширення провадження комп’ютерних технологій в діагностику, лікувальний процес, профілактичну медицину та поліпшення медичного обслуговування громадян.

На базі університету почав діяти Державний університетський ліцей, спрямований на професійну підготовку учнів з фундаментальних галузей науки; рання допрофесійна спеціалізація та орієнтація учнів для їх подальшого навчання у вищих навчальних закладах.

Надання Харківському університету ліцензії на право здійснення освітньої діяльності за найвищим (четвертим) рівнем акредитації.

Харківський державний університет імені О. М. Горького було перейменовано в Харківський державний університет.

Святкування 190-річчя Харківського державного університету. Центральною подією свята стало відкриття меморіальної дошки на честь засновника Харківського університету В. Н. Каразіна.

Ухвалення Статуту Харківського державного університету. Статут відображав нові економічні, соціальні та ідеологічні реалії, що виникли після проголошення незалежності України.

За сприяння Міжнародної ради з наукових дослідів та обмінів «IREX» (США) у бібліотеці університету було організовано перший серед бібліотек ЗВО України Центр відкритого доступу до мережі інтернет.

Тенісний клуб «Унікорт» було перетворено на підрозділ університету.

Відновлення традиції присвоєння почесних звань «Заслужений професор ХДУ» та «Почесний доктор ХДУ».

Створення при університеті Міжнародного центру оцінки впливу на довкілля, який являє собою осередок науково-методичної, навчальної та консультативної підтримки освітян та практиків екологічного спрямування.

Встановлено меморіальну дошку, присвячену Василю Назаровичу Каразіну з нагоди 225-річчя з дня його народження (вул. Університетська, 16).

Відкриття музею пам’яті В. Н. Каразіна та закладення парку, де встановлено бюст засновнику університету (с. Кручик).

Перехід до ступеневої підготовки фахівців, що в цілому завершився у 2002 році. Відтоді здійснюється масовий випуск магістрів на більшості факультетів.

На базі археологічної колекції університету створено Музей археології та етнографії Слобідської України.

Університет поновив своє членство в одній із найпрестижніших міжнародних організацій — Міжнародній асоціації університетів.

Підписання Указу Президента України «Про надання статусу національного Харківському державному університету».

Університет отримав ім’я свого засновника — В. Н. Каразіна.

Створення факультету психології у складі трьох кафедр; психології, прикладної психології та педагогіки.

Студенти університету взяли участь в Олімпійських іграх у Сіднеї.

Міжнародний Астрономічний Союз надав планеті № 15898 ім’я "Kharasterteam" на честь групи дослідників астероїдів, яка працює в астрономічній обсерваторії університету.

Створення фізико-енергетичного факультету з метою підготовки фахівців з фундаментальних проблем традиційних та новітніх технологій отримання, перетворення та використання енергії.

Створення філософського факультету.

Створення факультету комп’ютерних наук.

З метою вшанування пам’яті В. Н. Каразіна наказом ректора затверджено іменувати наукові конференції університету «Каразінськими читаннями».

Створення Науково-дослідного інституту астрономії — багатопрофільної наукової організації, що проводить дослідження цілого ряду актуальних напрямків сучасної астрономії.

Президентом Харківського територіального відділення МАН України обрано ректора університету, професора В. С. Бакірова.

Університет отримав статус самоврядованого (автономного) державного вищого навчального закладу України, який має право самостійно визначати пріоритетні напрями і форми науково-педагогічної діяльності, створювати факультети, навчально-наукові, науково-дослідні інститути.

Затверджено склад Наглядової ради Харківського університету, головою якої став завідувач відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України, академік П. Т. Тронько.

Університет було внесено до Світового довідника вищих медичних навчальних закладів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародного довідника Фундації охорони здоров’я медичної освіти (США).

Університет став індивідуальним членом Європейської асоціації університетів.

Відновлення юридичного факультету у складі трьох кафедр — державно-правових дисциплін, кримінально-правових дисциплін, цивільно-правових дисциплін.

Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Створення університетського академічного хору, до складу якого увійшло майже 100 студентів.

Перенесення пам’ятника засновнику університету В. Н. Каразіну до центрального входу в університет.

Святкування 200-річчя університету: було запалено смолоскип — вогонь знань, що палав біля пам’ятника В. Н. Каразіну, після чого його було рознесено по факультетах.

Мала планета 10685, відкрита американським астрономом Едвардом Боуеллом, отримала назву "Kharkivuniver", на честь 200-річчя університету.

Вручення ректору В. С. Бакірову золотої медалі імені М. Дрінова — найвищої нагороди Болгарської академії наук з нагоди 200-річчя університету.

Створення факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу.

Створення Інституту математики, механіки та інформатики; Інституту соціології, психології та права на базі соціологічного, юридичного факультетів та факультету психології.

Відкриття Центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова.

Відкриття на другому поверсі головного корпусу пам’ятної дошки з іменами викладачів і вихованців університету, які загинули на фронтах Другої світової війни.

Створення екологічного факультету.

Створення міжфакультетського Центру краєзнавства за підтримки Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Створення Науково-дослідного інституту соціально-гуманітарних досліджень.

Підписання договору про відкриття в університеті Інституту Конфуція, спрямованого на розповсюдження китайської мови, філософії та культури.

Гербарій університету, що є одним з найстаріших у країні, отримав статус національного надбання України.

Розпочав роботу унікальний супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф, що було розроблено і виготовлено фахівцями університету.

Надання університету статусу самоврядного (автономного) дослідницького національного університету.

Університет прийнято до Асоціації Європейської мережі ядерної освіти як асоційований член.

Створення об’єднання фізкультурно-спортивних підрозділів «Навчально-спортивний центр університету».

Відкриття пам’ятників видатним науковцям, професорам університету — математику Олександру Ляпунову та історику Дмитру Багалію.

Створення Українсько-польського Академічного центру науки і культури з метою всебічного розвитку зв’язків університету з Республікою Польща.

Університет відзначено Орденом Дружби – нагородою Соціалістичної Республіки В’єтнам за великий вклад в зміцнення та розвиток солідарності між В’єтнамом та Україною.

Встановлення пам’ятника на честь астрономів університету, які загинули у роки Другої світової війни.

Відкриття меморіальної дошки, присвяченої пам’яті українського поета, письменника, літературознавця, почесного доктора університету І. Я. Франка.

Створення Центру вебкомунікацій з метою забезпечення представленості університету в мережі Інтернет.

Створення навчально-дослідного Центру міждисциплінарного прогнозування суспільного розвитку для проведення спільних досліджень і реалізації освітніх програм.

Відкриття при університеті нового центру сучасного мистецтва — «ЄрміловЦентр».

Університет став членом Європейської мережі освіти в галузі керованого термоядерного синтезу (FUSENET).

Відкриття першої черги сонячної електростанції, яка стала першим проєктом у рамках програми енергоощадження серед вищих навчальних закладів України.

Відкриття Центру Міжнародного співробітництва.

Відкриття Українсько-Індійського та Українсько-Африканського академічних центрів.

Університет став учасником асоціації вищих навчальних закладів та наукових установ — «Проблемна ключова лабораторія фізики високих енергій».

Університет увійшов до 500 найкращих університетів світу за дослідженням QS World University Rankings.

Відкриття Українсько-Франкофонного академічного центру.

Відкриття аудиторії імені Фрітьофа Нансена.

Підписання меморандуму з ІТ-кластером.

Відкриття меморіальної дошки видатному фізику Іллі Залюбовському.

Студентка університету Марина Литовченко стала бронзовою призеркою Паралімпіади–2016 в Ріо-де-Жанейро.

Відкриття нового корпусу Науково-дослідного інституту астрономії й кафедри астрономії та космічної інформатики університету.

Створення Кодексу цінностей Каразінського університету.

Відкриття меморіальної дошки студентам та вихованцям університету — героям АТО.

Підписано Меморандум про співпрацю між Каразінським університетом та Харківським тракторним заводом.

Створено Раду іноземних студентів університету.

Відкриття пам’ятника Петру Гулаку-Артемовському.

Створення Університетської медіастудії.

Каразінський університет встановив рекорд України на найбільш масове виконання духовного гімну «Молитва за Україну» вихованця Каразінського університету, композитора Миколи Лисенка.

Відкриття Міжнародного центру мовної сертифікації.

Створено Каразінський олімпійський осередок.

Відкриття студентського простору нового формату Karazin Student Hall.

У Каразінському університеті відкрили перший у Харківській області Центр підтримки технологій та інновацій (TISC).

Святкування 175-річчя від дня народження вихованця університету, лауреата Нобелівської премії Іллі Мечникова.

Святкування 216-ї річниці від дня заснування університету.

До складу університету увійшов ННІ «Каразінський банківський інститут».

Першою ректоркою в історії університету стала професорка Тетяна Кагановська.

Створено навчально-науковий інститут «Інститут державного управління».

Вихованець університету Валентин Сипавін вчетверте підкорив Еверест та встановив рекорд України

Студентка Марта Федіна — чемпіонка Європи із синхронного плавання

97-річного тенісиста спортивного клубу «Унікорт» Каразінського університету занесено до Книги рекордів Гіннеса

Запущено повний цикл медичної освіти: отримано ліцензію для здійснення післядипломної освіти

На острові Гельголанд відкрито меморіальну дошку лауреату Нобелівської премії, вихованцю Каразінського університету Іллі Мечникову

Марина Литовченко здобула золото на Паралімпіаді–2020

Випускниця університету Яна Бережна — бронзова призерка Паралімпіади–2020

Урочисте вручення атрибутів Почесного доктора Каразінського університету Сергію Жадану та Манфреду Тумму

Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну

Створення благодійного фонду Kharkiv Karazin University Foundation

Відкриття безпечного простору Karazin Hub 

Випускник університету Владислав Орлов — переможець міжнародного турніру з тенісу

Доцент кафедри мікології та фітоімунології Олександр Зіненко став членом Каліфорнійської академії наук

Відкрито офлайн освітні хаби у м. Івано-Франківськ (Україна) та м. Мюнхен (Німеччина)

Малу планету названо на честь директора Науково-дослідного інституту астрономії Вадима Кайдаша

У Каразінському відкрили простір для підтримки, навчання та розвитку дітей із сімей ВПО

Студентка Марта Федіна визнана найкращою синхроністкою року в Європі

250-річчя від дня народження Василя Назаровича Каразіна

Karazin Orchestra здобув дві перші премії у міжнародних конкурсах: Міжнародному двотуровому багатожанровому конкурсі мистецтв Україна-Румунія та Міжнародному канадсько-українському фестивалі дитячої та юнацької творчості

Результати QS World University Rankings 2024: Каразінський — кращий український університет десятиріччя та найкращий прифронтовий університет

На базі Каразінського університету відкрили Центр ветеранського розвитку.

У Харкові перейменовано вулицю на честь випускника університету Мирослава Мисли

Головному корпусу Каразінського — 60 років

Урочисте вручення атрибутів Почесного доктора Каразінського університету Святославу Вакарчуку і Тмоті Снайдеру

Каразінський відкрив нову клінічну базу в ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України»

На базі Харківської обласної стоматологічної поліклініки відкрито клініко-симуляційний стоматологічний центр Каразінського університету

Отримано ліцензії на нові спеціальності:

- Фізична реабілітація;

- Медична психологія;

- Стоматологія.

Університет — перший серед українських ЗВО в рейтингу HE Higher Education Ranking

Створення на базі університету нових підрозділів:

- навчально-науковий інститут «Українська інженерно-педагогічна академія»;

- Бахмутський навчально-науковий професійно-педагогічний інститут;

- академія вчительства.